Міністерство охорони здоров'я розповіло лише про позитивні підсумки аудиту Рахункової палати ефективності закупівель ліків міжнародними організаціями. Про це заявив відповідальний секретар Національної медичної палати Сергій Кравченко.
Напередодні у МОЗ повідомили, що міжнародні організації заощадили до 40% виділених з бюджету грошей на ліки - деякі препарати вони закуповували у 26 разів дешевше, ніж це робило міністерство до 2015 року.
Виступаючи у середу в агенції "РИА Новости Украина", пан Кравченко заявив, що нібито лише цей пункт із проекту звіту мав позитивний характер, а решта - негативні. Таким чином, вважає він, МОЗ "вело в оману" громадськість.
Його слова підтвердив член парламентського комітету з питань охорони здоров'я Сергій Мельничук, за словами якого 12 пунктів документу мають невтішні висновки щодо предмету аудиту.
"МОЗ перекрутив це все", - сказав він.
Інші ж присутні на засіданні палати стверджують, що ідеться про звичайні рекомендації щодо покращення процедур.
Сам звіт, який охоплює період за 2015-2016 та перше півріччя 2017 року, оприлюдять через три тижні - після внесення до нього правок за результатами засідання Рахункової палати.
Водночас у середу уряд вже схвалив концепцію реформування механізмів публічних закупівель ліків та медвиробів, згідно з якою у 2019 році МОЗ створить спеціальну закупівельну організацію.
Невирішені проблеми
"Проблема у тому, що ця вдавана економія - це не економія, це геноцид нації. Люди помирають, бо немає медикаментів", - серед тих, хто критикує МОЗ, Валентина Маркевич - президент фонду "Допомога онкохворим дітям".
За її словами, пацієнти часто не отримували ліків, оскільки держава робила повну передоплату, а отримувала їх практично через рік. До того ж, за її словами, деякі організації надавали препарати із коротким терміном придатності, і вони зіпсувалися, перш ніж потрапили до хворих.
За словами голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець, яка постійно критикує команду МОЗ і намагалася заблокувати розгляд у парламенті проекту медичної реформи, ліки продовжують постачати із суттєвими затримками.
Вона стверджує, що нині до України не прибула половина ліків, гроші на які виділили ще у 2016 році: "Економія є - ліків нема".
За словами Сергія Кравченка, серед інших застережень, які лунали під час засідання Рахункової палати, - закупівлі через міжнародні організації виведені з правового поля України, і країна не має можливості позиватися з приводу невиконання умов договорів.
"Запровадження системи закупівель через міжнародні організації, на думку Уляни Супрун (керівниця МОЗ. - Ред.), є лише першим кроком і спробою досягнути законних, цивілізованих світових стандартів і результатів роботи у галузі медицини. Водночас, очікувати високого ефекту від нововведення на сьогодні зарано. В організації цієї роботи мають місце багато невирішених проблем", - написали на сайті самої Рахункової палати у середу.
Там додали, що учасники засідання одностайно вирішили надіслати результати аудиту до Верховної Ради й Кабміну "з визначенням конкретних рекомендацій щодо вдосконалення механізму закупівель у системі охорони здоров'я".
"Супротив ділків"
За словами голови парламентського комітету у закордонних справах Ганни Гопко, яка також брала участь у засіданні, МОЗ справді вказали на деякі процедурні недоліки. Зокрема, до закупівель закликали долучити не лише ті організації, які мають представництва в Україні, а й інших впливових міжнародних учасників процесу.
При цьому вона наголосила, що "успішний досвід України із закупівель ліків через міжнародні організації починають наслідувати й інші країни".
Цитуючи результати аудиту, у МОЗ напередодні повідомили, що закупівля ліків через міжнародні організації є більш економічно доцільною, ніж через міністерство охорони здоров'я.
"Зекономлені кошти направляються на додаткову закупівлю ліків", - додали там.
"Попри супротив фармацевтичних ділків, які роками заробляли на закупівлях ліків для українців, ми рухаємося в правильному напрямку, а українці отримують більше якісних ліків", - прокоментувала виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
Закуповувати ліки через міжнародні організації, зокрема, ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents, почали у 2015 році. В уряді стверджують, що таким чином вони уникають корупційної складової процесу.
Опоненти такого підходу кажуть, що у підсумку ліки почали надходити до пацієнтів зі значними затримками. У МОЗ у відповідь заявляли, що ліки на складах затримували постачальники, і що схему постійно вдосконалюють.
У 2016 році депутати та громадські активісти стверджували, що реформу закупівлі ліків, яка за один рік заощадила бюджету майже 800 мільйонів гривень, намагаються зірвати.
Весною цього року Уляна Супрун сказала, що закупівлі ліків через міжнародні організації - це найдієвіша антикорупційна реформа в охороні здоров'я.
Нова концепція
У МОЗ також запевнили, що вже працюють над зауваженнями щодо внутрішніх процесів та процедур, які надала Рахункова палата.
Там визнають, що ситуація навколо публічних закупівель в Україні "становить загрозу для своєчасного забезпечення пацієнтів".
"Корупція та обмежена конкуренція призводять до публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів за завищеними цінами. Так, оцінка закупівель медичного обладнання та фармацевтичної продукції в Україні у 2016 - 2017 роках показала, що з 8 898 оголошених тендерів 3 612 (40,6%) не відбулись через відсутність конкуренції", - ідеться у повідомленні на сайті міністерства.
Аби це змінити, у середу Кабмін схвалив Концепцію реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів.
Вона передбачає створення нової організації, яка закуповуватиме ліки.
"Закупівельна організація буде здійснювати публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на національному, місцевому та міжнародному рівні за принципами ефективності, прозорості та боротьби з корупцією", - запевняють у МОЗ.
Окрім того, напередодні там пообіцяли, що восени запустять електронну систему обліку ліків у регіонах.
BBC Україна